Олег Мінько — український художник-нонконформіст та представник «герметичного» мистецтва. Творив образи подвійного змісту, де через символи предметів та жести людини оповідав тему твору. У стилістиці картин відчутний вплив давнього українського іконопису та європейських модерністів: Пабло Пікассо, Жоржа Брака, Джорджо де Кіріко. Твори Олега Мінька зберігаються у державних музеях України національного значення, а також у приватних колекціях в Україні та за кордоном. Художник мав персональні виставки в Лондоні, Гельсінкі, Брюсселі, Копенгагені, Вашингтоні, Вільнюсі.
Становлення Олега Мінька відбувалося в час нівелювання моральних цінностей, тому в своїй пізній творчості художник звертається до поняття «ієрархій», ідеї пошуку духовних орієнтирів. Митець заглиблюється у вивчення біблійних символів, міфології, поєднує їх з мотивами східної ікони, медитативними практиками. Він насичує композиції авторськими знаками, онтологічними формами, звертається до одвічної проблеми протистояння «добра» і «зла».
