У роботі «За московською завісою» Опанас Заливаха осмислює найважчі категорії: сутність людського життя, свободу, вічні пошуки істини, бунт проти системи. Тут ми бачимо втомлені, наповнені болем і сумом очі політичних в’язнів — те, що насправді приховано під Залізною завісою Москви. Поверх червона тканина, що нагадує завіси в театрі та підкреслює бутафорність всієї радянської ідеї. За нею ґрати, за якими радянська система поколіннями тримає своїх громадян.