У роботі “Жертовний лет” Опанас Заливаха звертається до українського фольклору. Його художня мова дуже проста лаконічна, головною в роботі є ритміка, подібна до пісні, вона відразу привертає увагу глядача, спонукає його до роздумів, довгого медитативного споглядання. Центральним в роботі є образ юної дівчини, ховається поміж вигадливого рослинного орнаменту. Автор вчергове роздумує над питанням ідентичності, пошуком відповіді на питання “Хто ми?”
