Опанас Заливаха та Алла Горська були близькими друзями відколи художник приєднався до товариства Київського клубу творчої молоді. Коли Заливаху посадили, вони продовжували вести тісне листування: спілкувалися про українське мистецтво, вплив на монументальне мистецтво школи Бойчука, про естетику кольору, античне мистецтво, національну мітологію, східні філософії, про друзів, які ще були на волі. Опанас Заливаха вийшов з тюрми у Мордовії у серпні 1970 року. У Києві його радо зустріло мистецьке товариство, яке організувала Алла Горська. 28 листопада 1970 року Горську вбили. Цей портрет Заливаха створив у її памʼять, відтворюючи її образ з фотографій та зі спогадів. Її обличчя світле, красиве та строге, дивиться на глядача з легкою посмішкою. Але половина лиця закрита червоною завісою у символ сили, яка її знищила. За нею темна ніч, яка передає глибокий смуток, який подолав її друзів та дисидентів.
