В іконографічних роботах Опанаса Заливаху менше цікавило філософське заглиблення в тексти Євангеліє, ніж поєднання християнської віри з прасловʼянським світоглядом — він має на меті вписати християнські сюжети в український контекст. У «Поверненні» він вкотре звертається до сюжету Пієти, іконографічного зображення оплакування Христа після загибелі. На картині Богоматір в образі України, яка оплакує своїх дітей — свій народ, його жертву. Найвища духовна сила цього сюжету в тому, що ми знаємо, що ця загибель не кінець — далі Воскресіння.