24 серпня, у День Незалежності України, у Центрі інтелектуального мистецтва Меркурій (далі – ЦІММ) розпочав роботу виставковий проєкт «Опанас Заливаха. Хто ми?». Це перша ретроспектива художника-шістдесятника у Львові за чверть століття.
Упродовж життя Опанас Заливаха ставив собі запитання «Хто ми?». Нова виставка показує погляд митця-дисидента на те, ким ми є, розкриваючи його шлях і спроби знайти цю відповідь.
«Проєкт розгорнутий у двох залах Центру та має три смислові блоки: «Загублена ідентичність», «Лабіринти опору» і «Недосконалість». Уся творчість Опанаса Заливахи – модерна формула нашої ідентичности, що покликана об’єднати українців», – говорить куратор, артдиректор ЦІММу Богдан Мисюга.
До експозиції увійшло понад 80 малярських і пластичних творів із колекції родини художника та збірки ЦІММу. Дві третини експонатів глядачі побачать уперше.
Також історію художника відвідувачі дізнаються через листи з державних і приватних архівів України, зокрема – Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України.
Одним із елементів експозиції став великоформатний муляж вітража «Шевченко. Мати», який митець створив у співавторстві з Аллою Горською, Галиною Зубченко та Людмилою Семикіною у 1964-му в Київському державному університеті ім. Т. Г. Шевченка. Наступного дня твір знищили через «ідеологічну ворожість».
Уже за рік самого художника звинуватили в «антирадянській пропаганді й агітації». Його засудили на 5 років ув’язнення в Мордовії. Проте навіть у тюремних умовах він не переставав малювати. Творчість того періоду також представлена в експозиції.
Ця виставка про українців, свободу шістдесятників, боротьбу людини попри будь-які негаразди, об’єднання попри неідеальність життя і про пошук точок консолідації задля перемоги над ворогом.
Опанас Заливаха (1925-2007) – знакова постать покоління шістдесятників та українського дисидентського руху. Народився на Харківщині в селі Гусиниці 26 листопада 1925 року. У 1933 р. родина Заливах втекла від Голодомору на Далекий Схід, тому прожив дитинство та юність Опанас прожив у росії.
Перші ази образотворчої грамоти молодий художник осягнув у середній художній школі Благовєщенська. Далі навчався в Іркутському художньому училищі та Ленінградській академії мистецтв, що переїхала до Самарканду від час Другої світової війни. В академії у Заливахи трапився перший конфлікт із тоталітарною системою: за бойкот зустрічі з кандидатом у депутати від комуністичної партії його виключили з вишу. Там же, в академії, він вперше зустрічається з українськими художниками та стає на шлях національного самоусвідомлення. Після поновлення, Заливаха закінчив навчання в 1960 р. та переїхав на перше місце праці до Тюмені.
У 1961 р. Заливаха переїздить до Івано-Франківська з твердим наміром працювати для розвитку українського мистецтва. Наступного року після переїзду влаштовує першу персональну виставку, яку за 10 днів місцева влада закрила через її національне спрямування та модерний стиль малярства.
У 1962 р. році Опанас Заливаха приєднується до середовища Київського клубу творчої молоді (пізніше центру дисидентського руху). Його активні учасники: Алла Горська, Галина Севрук, Людмила Семикіна, Іван Світличний та Євген Сверстюк стають йому друзями до кінця життя.
У серпні 1965 року Опанаса Заливаху разом із літератором Іваном Світличним заарештовано за звинувачення в антирадянській агітації та засуджено на 5 років суворого режиму в мордовських таборах.
У 1970-му художник повернувся з ув’язнення і створив сім’ю: одружився з репресованою Дарією Возняк, племінницею Степана Бандери. Від цього часу активно творчо працює, таємно контактує з середовищем дисидентів. І надалі перебуває під постійним наглядом КГБ: у 1980 р. в домі Заливахи провели обшук, конфіскували його бібліотеку та частину творчого спадку.
У 1988-му році Мистецьке об’єднання “Шлях” влаштувало у Львівському музеї етнографії та художнього промислу першу ретроспективну виставку робіт Опанаса Заливахи. Виставку курував Юрко Бойко. У 1989-му – перша ретроспектива в Івано-Франківську. З того часу художник виставлявся у Києві, Торонто, Лондоні та Нью-Йорку. Його твори є у збірках національних музеїв та галерей України.
Помер художник 24 квітня 2007 року в Івано-Франківську. Відзначений премією Василя Стуса (1989) та Національною премією ім. Тараса Шевченка (1995).
Проєкт «Опанас Заливаха. Хто ми?» триватиме до 29 вересня. Під час виставки запланована низка подій: лекції Юрка Андруховича, Тараса та Юрка Прохаськів, виступи Alex Pian з Дар’єю Лісіч, Артистки Чуприненко й інше.
Нагадаємо, ЦІММ розпочав свою діяльність у лютому 2024 року. У виставкових залах, площею близько 1000 м2, експонують роботи українських художників і художниць від початку ХХ століття й до нині.
ЦІММ працює щодня, крім понеділка, з 12:00 до 20:00 за адресою: площа Міцкевича, 10.
Інклюзивний вхід до Центру – з вулиці Валової.
Першоджерело: https://zbruc.eu/node/119282
