Частина артколекції Святослава Гординського, українського художника, мистецтвознавця та культурного діяча, повернулася в Україну після 80 років перебування за кордоном. Серед “репатрійованих” творів — роботи Олекси Новаківського, Михайла Андрієнка-Нечитайла, Якова Гніздовського, Олекси Грищенка й самого Святослава Гординського, загалом 15 полотен.
-
- “Автопортрет”, 1969 р., Святослава Гординського в експозиційному залі. Фото Галина Кучманич
Прибуття творів в Україну зі США стало можливим після того, як Центр інтелектуального мистецтва Меркурій (ЦІММ) придбав картини у Лариси Гординської, доньки Святослава Гординського. Тепер ці твори стали частиною колекції ЦІММу.
Серед цих творів: “Мадонна червоної калини” Олекси Новаківського, хрестоматійний автопортрет Святослава Гординського, абстрактні твори Михайла Андрієнка-Нечитайла, графічні ескізи Якова Гніздовського, пейзажі Олекси Грищенка, ескіз до вітража зі святим Архангелом Михаїлом Петра Холодного та інші.
-
- автопортрет Святослава Гординського (на стіні справа) та “Мадонна червоної калини” Олекси Новаківського (на стіні зліва) в експозиції виставки “Блукання в собі” фото — Галина Кучманич / ЦІММ
-
- “Мадонна червоної калини” Олекси Новаківського в експозиції виставки “Блукання в собі” фото — Галина Кучманич / ЦІММ
-
- абстрактні роботи Михайла Андрієнка-Нечитайла (на стіні по центру) та пейзаж Олекси Грищенка (на підставці в куті) в експозиції виставки “Блукання в собі” фото — Галина Кучманич / ЦІММ
“Повернення шедеврів українського модернізму до Львова – це, наче, без перебільшення, віднайдення Чаші Граалю. У Центрі роботи “Мадонна червоної калини” Олекси Новаківського – Богородиця. Вона тримає на руках пташку – солов’я, який символізує волю. Це справді символічний крок до надії”, – каже Богдан Мисюга, артдиректор ЦІММу.
-
- “Мадонна червоної калини” (1916), Олекса Новаківський фото — ЦІММ
Святослав Гординський присвятив життя збереженню українського мистецтва і культури. Він був художником, графіком, монументалістом, поетом, перекладачем, мистецьким і літературним критиком.
“З дитинства я знала його більше як художника, адже його картини, а також роботи його вчителів і колег, висіли в нашому домі. Мене захоплювали його автопортрети й розповіді про студентське життя в Парижі. Одна з робіт, що зараз належить колекції ЦІММ, зроблена у 1929 році під час його паризького періоду. Сорок років потому, у своїй студії в Нью-Йорку, він намалював автопортрет “Нескінченність і я””, – пригадує донька Святослава Гординського.
“Мої батьки Святослав і Мирослава були б раді дізнатися, що ці роботи повернулися до України, а також, що вони зробили внесок у захист своєї Батьківщини”, – Лариса Гординська
-
- Святослав Гординський у своїй майстерні, 1970 рік фото з архіву Лариси Гординської, надане ЦІММ
-
- Святослав Гординський із донькою Ларисою, 1992 рік фото з архіву Лариси Гординської, надане ЦІММ
Кошти, отримані від продажу художніх творів, Лариса Гординська скерувала на закупівлю тактичних медичних засобів й обладнання для українських військових.
“Я працюю волонтеркою в організації “Україна вперед” у Бостоні. Ми надаємо гуманітарну і медичну допомогу лікарям й військовим на передовій. Завдяки продажу мистецької колекції моїх батьків, “Україна вперед” має змогу придбати тактичні медичні засоби й обладнання для наших відважних захисників. Мої батьки Святослав і Мирослава були б раді дізнатися, що ці роботи повернулися до України, а також, що вони зробили внесок у захист своєї Батьківщини”, – розповідає Лариса Гординська.
Зараз повернуті в Україну роботи представлені на виставці “Блукання в собі”, яка триватиме в ЦІММ до 16 червня.
Матеріал: Ія Степанюк
