У Центрі інтелектуального мистецтва «Меркурій», що у Львові, триває виставковий проєкт «ЛИСИК». Тут презентували творчий доробок видатного українського художника-сценографа Євгена Лисика. Зокрема, можна вперше зблизька оглянути двадцятиметрову завісу до балету «Ромео і Джульєтта».
Детальніше про виставку — у матеріалі журналістки ІА Дивись.info.
Про концепцію виставкового проєкту «ЛИСИК»
На двох поверхах Центру інтелектуального мистецтва «Меркурій» (далі — ЦІММ — приміт. ред.)експонували роботи художника: макети до вистав, інсталяції, ескізи костюмів, які він виконував у співавторстві із дружиною Оксаною Зінченко (Лисик) та сценографії.
Простір розділили на окремі секції, що відображають різні періоди творчості митця. Також в окремій локації є відео, на яких родина, друзі та учні розповідають спогади про Євгена Лисика.
-
- Виставковий проєкт «ЛИСИК» у Центрі інтелектуального мистецтва «Меркурій», 21 січня 2025 року. Фото/ Ольга Бомко для ІА Дивись.info.
-
- Ескізи костюмів, які він виконував у співавторстві із дружиною Оксаною Зінченко (Лисик) на виставковому проєкті «ЛИСИК» у Центрі інтелектуального мистецтва «Меркурій», 21 січня 2025 року. Фото/ Ольга Бомко для ІА Дивись.info.
-
- Ескізи костюмів, які він виконував у співавторстві із дружиною Оксаною Зінченко (Лисик) на виставковому проєкті «ЛИСИК» у Центрі інтелектуального мистецтва «Меркурій», 21 січня 2025 року. Фото/ Ольга Бомко для ІА Дивись.info.
Ініціаторкою виставки та співкураторкою стала донька художника Анна Лисик. Багато років вона опікується творами свого батька. Роботи для цього виставкового проєкту взяли з родинної колекції, а також з фонду Львівського театру опери та балету імені Соломії Крушельницької та ЦІММу.
«Коли пані Анна дала запрошення до співпраці в цьому проєкті, у мене одразу з’явилася думка, як одне чи два полотна розмістити в просторі, щоб глядач мав змогу підійти до полотна на ту відстань, з якої її створював художник. Ще одна родзинка — нереалізований макет до виставки “Спартак”. Який для мене відкрив Лисика зовсім з іншого боку. Раптом я побачив надзвичайно філософську річ. Це було зроблено наввипередки усіх тих подій, в яких ми живемо сьогодні», —зазначив автор та співкуратор виставкового проєкту та Микола Молчан.
-
- Нереалізований макет до виставки «Спартак» на виставці «ЛИСИК» у Центрі інтелектуального мистецтва «Меркурій», 21 січня 2025 року. Фото/ Ольга Бомко для ІА Дивись.info.
-
- Ескізи до виставки «Спартак» на виставці «ЛИСИК» у Центрі інтелектуального мистецтва «Меркурій», 21 січня 2025 року. Фото/ Ольга Бомко для ІА Дивись.info.
-
- Ескіз завіси до виставки «Спартак» на виставці «ЛИСИК» у Центрі інтелектуального мистецтва «Меркурій», 21 січня 2025 року. Фото/ Ольга Бомко для ІА Дивись.info.
Особливість театрального сценографії митця
Виставку відкриває сценічна завіса, яку Євген Лисик створив 1988-го року до балету «Ромео і Джульєтта». Її глядачі мають змогу роздивлятися на різних поверхах ЦІММу.
«Коли ви заходите і бачите це величезне розп’яття, то можете не зрозуміти, чому це створено до “Ромео і Джульєтти”. Однак цьому і є особливість Лисика, що він не є буквальним та не ілюстративним. Він ламає всі стереотипи сценографії. Ця завіса показує тріумф людської жертви заради любові. А це загалом і є сутністю Христа», — розповідає артдиректор ЦІММу Богдан Мисюга.
-
- Сценічна завіса до балету «Ромео і Джульєтта» на виставці «ЛИСИК» у Центрі інтелектуального мистецтва «Меркурій», 21 січня 2025 року. Фото/ Ольга Бомко для ІА Дивись.info.
-
- Сценічна завіса до балету «Ромео і Джульєтта» на виставці «ЛИСИК» у Центрі інтелектуального мистецтва «Меркурій», 21 січня 2025 року. Фото/ Ольга Бомко для ІА Дивись.info.
Анна Лисик підкреслила, що такі полотна не були призначені на такий близький огляд, адже в театрі її розташовували на відстані. Зокрема, ця сценічна завіса з образом Христа з’являлася під час постановки балету усього на кілька хвилин.
«Ми бачимо надзвичайну майстерність, як він виконував це на малярці. Він стояв фізично на тих полотнах, коли їх створював, у таких капцях для малювання з довгим пензлем та не бачив усього зображення повністю».
Донька художника підкреслює, що для неї роботи її батька є певним безмежним світом, який з роками вона відкриває для себе по-новому.
«Цей світ його декорацій та рисунку ще зовсім непізнаний. Усі ці речі пронизує така одна загальнолюдська тема — боротьба добра та зла. Вона має різні варіанти та втілення. Але завжди проходить крізь татові роботм. Також є проблема духовності — як людина має втілитися в цьому світі, стати людиною», — зазначила Анна Лисик.
-
- Сценічні завіси до опери “Отелло” на виставковому проєкті «ЛИСИК» у Центрі інтелектуального мистецтва «Меркурій», 21 січня 2025 року. Фото/ Ольга Бомко для ІА Дивись.info.
-
- Ескіз сценічної завіси до опери “Отелло” на виставковому проєкті «ЛИСИК» у Центрі інтелектуального мистецтва «Меркурій», 21 січня 2025 року. Фото/ Ольга Бомко для ІА Дивись.info.
-
- Виставковий проєкт «ЛИСИК» у Центрі інтелектуального мистецтва «Меркурій», 21 січня 2025 року. Фото/ Ольга Бомко для ІА Дивись.info.
Театр Євгена Лисика
Євгеній Лисик працював головним художником у Львівській опері протягом тридцяти років (від 1967-го року). Тоді він створив сценографію до понад 40 вистав, зокрема опер: «Золотий обруч» Б. Лятошинського, «Отелло» Дж. Верді, «Джоконда» А. Понк’єллі, «Тангойзер» Р. Ваґнера, «Есмеральда» Ц. Пуньї тощо.
На виставковому проєкті «ЛИСИК» можна переглянути ескізи сценографій до таких театральних постановок, як-от: «Створення світу», «Медея», «Тінь Улешпігель», «Хованщина», «Отелло», «Спартак» та інші.
«Це був театр Лисика. У теорії це називається авторський театр. Це людина, яка навколо себе об’єднувала всіх та стала сама періодом в театрі. Я собі не уявляю як режисер, чи зміг би працювати з Лисиком. Напевно, ні. Тому що коли закривалася завіса, то там не було ні режисера, ні балетмейстера, ні актора», — розповів генеральний директор, художній керівник Львівської національної опери Василь Вовкун.
Він підкреслив, що і сьогодні у Львівській опері відбуваються постановки зі сценографією Лисика. На його погляд, твори митця для театру залишаються актуальними та будуть пересотворюватися в інших виставах.
«Коли перший раз побачив його роботу створення світу не розумів, чому є: Адам і Єва, небо, Бог, а по бокам стоїть метал і мілітарний сюжет. Однак Лисик осмислював, що світ десь йде не туди та хитається на двох важелях: тут він створюється, а з іншого — людина створить те, що завтра може його знищити», — зауважив Василь Вовкун.
-
- Макет сценографії до балету “Створення світу” на виставковому проєкті «ЛИСИК» у Центрі інтелектуального мистецтва «Меркурій», 21 січня 2025 року. Фото/ Ольга Бомко для ІА Дивись.info.
-
- Сценічна завіса до балету “Створення світу” на виставковому проєкті «ЛИСИК» у Центрі інтелектуального мистецтва «Меркурій», 21 січня 2025 року. Фото/ Ольга Бомко для ІА Дивись.info.
Євген Лисик навчався у Львівському державному інституті декоративно-прикладного мистецтва. Проте 1958 року радянська влада відраховує його через звинувачення у формалізмі. Опісля, 1961 року, почав працювати у Львівській опері.
«Коли Лисик потрапляє в оперу, тут йому не зв’язують руки. Один раз він йде “ва-банк” і йому це пропускає радянська влада. Тоді він другий раз знову це робить. Це людина, яка все життя ризикувала. Для нього простір театру — була територія свободи. А ми на цьому виставковому проєкті показуємо його територію свободи. Ми показуємо новий український театр, який почав Лисик», — підкреслює Богдан Мисюга.
Виставковий проєкт «ЛИСИК» триватиме до 9 березня.
-
- Макет сценографії до балету “Медея” на виставковому проєкті «ЛИСИК» у Центрі інтелектуального мистецтва «Меркурій», 21 січня 2025 року. Фото/ Ольга Бомко дляІА Дивись.info.
-
- Виставковий проєкт «ЛИСИК» у Центрі інтелектуального мистецтва «Меркурій», 21 січня 2025 року. Фото/ Ольга Бомко для ІА Дивись.info.
Основні факти із біографії Євгена Лисика
- Євген Лисик народився 21 вересня 1930 року в сім’ї у селі Шнирів Бродівського району Львівської області у селянській родині.
- Ще в ранньому віці він втратив матір, тому його виховував батько та дідусь.
- Професійну освіту здобув у Львівському державному інституті декоративно-прикладного мистецтва.
- Протягом 1961-1999-х років працював у Львівському національному академічному театрі опери та балету імені Соломії Крушельницької. З 1967-го року був його головним художник театру.
- Митець створив сценографії до понад 80 вистав в Україні, Польщі, Туреччині, Македонії та інших.
- Станкові роботи Євгена Лисика знаходяться у фондах національних музеїв і галерей України: Києва, Львова та інших, а сценічні полотна — у Львівській національній опері й театрах Анкари, Варшави, Скоп’є тощо.
- За сценографію до опери «Золотий обруч» Б. Лятошинського Євгена Лисика нагородили найвищою державною нагородою України — Національною премією імені Т. Шевченка.
- Помер Євген Лисик 4 травня 1991 році у Львові, де похований на Личаківському кладовищі.
- 18 серпня 2022 року у Львові перейменувати вулицю на честь Євгена Лисика. Вона розташована у Шевченківському районі міста.
Раніше ми розповідали, що у Центрі інтелектуального мистецтва «Меркурій» презентували фотовиставку «2 Інтернаціональний Легіон: Естетика бойового братерства».
Авторка: Ольга Бомко