Від завтра у Центрі інтелектуального мистецтва Меркурій можна оглянути новий виставковий проєкт «Блукання в собі». «Львівська Пошта» відвідала передпоказ і розповідає, на що варто звернути увагу.
Проєкт поєднав різножанрові роботи митців ХХ-ХХІ століття і сфокусований на самоспостереженні, можливості переосмислити внутрішнє сприйняття.
Нова експозиція займає чотири зали на двох поверхах центру. Кожен зал – це окремий смисловий блок. «Людина як причина змін» демонструє український модернізм ХХ століття модернізму. Особливий акцент у цій частині експозиції на творах, які центр придбав їх у доньки арткритика та художника Святослава Гординського Лариси і повернув їх з США в Україну (кошти, отримані за ці роботи, сім’я Гординського скерує на допомогу ЗСУ). Мовиться про роботи Олекси Новаківського, Якова Гніздовського, Святослава Гординського, Михайла Андрієнка-Нечитайла, Петра Холодного і Олекси Грищенка. Також у цьому залі можна побачити твори Євгена Лисика, Осипа Васьківа, Олега Мінька, Карла Звіринського, Алли Гончарук, Михайла Красника та Юрія Скандакова.
Наступний тематичний блок – «Людина протестує» – поєднав Миколу Трегуба і Вудона Баклицького. Це перша спільна виставка робіт у Львові. Вона оповідає про опір київського андеграунду 1970-1980 років. Цікаво, що Микола Трегуб колажував свої роботи із цитатами з текстів Миколи Зерова, Євгена Плужника (про них можна буде дізнатись більше із художнього фільму Тараса Томенка «Будинок «Слово»: Нескінчений роман», який стартує у прокаті з 9 травня).
Третя частина експозиції «Спокій та відчуження» – це переважно надзвичайно медитативна абстракція. Більшість робіт, представлених тут Опанас Заливаха, Галина Севрук, Михайло Красник, Анатоль Степаненко, Федір Тетянич, Петро Старух, Андрій Саєнко, Роман Жук та Ярослав Качмар творили для себе. Частина творів приїхала в центр просто з майстерень митців, які не сподівались, що їх колись демонструватимуть.
А заключний тематичний блок «Біль і взаємодія» поєднав твори, що осмислюють спричинене війною. Інсталяцію «Під стіною» Терези Барабаш присвятила дітям, загиблим під час повномасштабної війни. А перформанси Ярини Шумської, зафіксовані у відеопроєкції, оповідають про пережиття втрати близької людини і конфлікт людини та середовища у стані вимушеної міграції.
Виставковий проєкт триватиме щонайменше місяць. Центр працює з вівторка по неділю з 12:00 до 20:00 на площі Міцкевича, 10. Від відкриття він зібрав для Національного реабілітаційного центру Unbroken 122 тисячі 38 гривень і продовжуватиме цей збір надалі. Ви можете долучитись до нього, купуючи спеціальні квитки, мерч, або відвідавши благодійну кураторську екскурсію.
Фото: Олег Огородник/Львівська пошта
