Віктор Зарецький, чоловік Алли Горської, намалював портрет дружини вже після її смерті. В основі сюжету: конкретний випадок у одному з київських парків, коли Віктору Зарецькому здалося, що він, крокуючи парком, бачить Аллу Горську. Коли художник її окликнув, то побачив обличчя випадкової перехожої із таким же світлим волоссям. Алла Горська на цій роботі – марево-янгол, що світиться і возноситься у повітря. Вона була надією цілого покоління шістдесятників: творчою, сильною, національно-свідомою, мала власну життєву позицію. Тому вона й була загрозою тоталітарному режиму.
