Кінець 1980-х час змін, внутрішнього сум’яття. У цей період Опанас Заливаха постає як філософ, багато роздумує над майбутнім країни. Митець мислить метафорами, творить власну семіотичну мову, в основі якої гармонія напівабстрактних форм, що допомагає абстрагуватися від проблем. На тлі напівзатіненого міста постає образ Богородиці. Довкола Марії мандорла, однак не еліпсоподібна, а зовсім іншої форми. Ніби накрита куполом, вона ховається від зовнішнього, приховує свій смуток, тривогу перед невідомим.
