Олег Мінько — український художник-нонконформіст та представник «герметичного» мистецтва. Творив образи подвійного змісту, де через символи предметів та жести людини оповідав тему твору. У стилістиці картин відчутний вплив давнього українського іконопису та європейських модерністів: Пабло Пікассо, Жоржа Брака, Джорджо де Кіріко. Твори Олега Мінька зберігаються у державних музеях України національного значення, а також у приватних колекціях в Україні та за кордоном. Художник мав персональні виставки в Лондоні, Гельсінкі, Брюсселі, Копенгагені, Вашингтоні, Вільнюсі.
Роботи пізнього періоду творчості Олега Мінька — своєрідні інформаційні коди, що впливають на підсвідомість глядача, спонукають його до роздумів. Художник навмисне сповнює композицію різноманітними знаками-архетипами, перш ніж зрозуміти суть яких, треба детально обдумати, дешифрувати їх. Митець спілкується з людьми, закликає їх до діалогу, аби разом сформувати спільні цінності, віднайти духовні орієнтири.
