Олег Мінько — український художник-нонконформіст та представник «герметичного» мистецтва. Творив образи подвійного змісту, де через символи предметів та жести людини оповідав тему твору. У стилістиці картин відчутний вплив давнього українського іконопису та європейських модерністів: Пабло Пікассо, Жоржа Брака, Джорджо де Кіріко. Твори Олега Мінька зберігаються у державних музеях України національного значення, а також у приватних колекціях в Україні та за кордоном. Художник мав персональні виставки в Лондоні, Гельсінкі, Брюсселі, Копенгагені, Вашингтоні, Вільнюсі.
«Кінь, що біжить» — робота експресіоністичного періоду Олега Мінька. Він оперує гострими геометризованими формами, підкреслює суперечливість і трагізм полотна. Просвічені ребра, тонкі, зморені ноги вказують на втому тварини, виснаження. Кінь намагається піднятися над світом, проте на нього тисне важка підкова, що не дозволяє рухатися вперед. Олег Мінько часто уособлює в конях образ країни, що недавно здобула незалежність й, здавалося б, мала розвиватися з новими силами, проте накинуте на неї політичне ярмо, не дозволяє рухатися вперед.
