Карло Звіринський — відомий митець та реформатор мистецької освіти у Львові. З 1959-го по 1966 роки він організував підпільну академію мистецтв, в основі методики якої було відродження художніх практик модернізму. У часи панування соцреалізму Звіринський чи не єдиний, хто повертав в мистецьку освіту «мистецтво прогресу». У своїх творах розвивав ідею синкретичного світу. За допомогою різних матеріалів створював тактильну абстракцію, оперту на підсвідому чутливість та молитовну медитацію. Роботи художника зберігаються в музеях Львова, Києва, Хмельницького, Вроцлава, Нью-Йорка, Торонто, а також у багатьох приватних колекціях.
Карло Звіринський розкладає світ на геометричні пластичні форми, на своєрідні знаки предметного світу. Оперуючи методом синтетичного кубізму, творить власну реальність як спосіб відокремитися від зовнішнього, дослідити світ інтроспективно. У своїй художній мові взорує до кращих авангардних майстрів, поєднує їх надбання з національною стилістикою, що простежується у виборі колориту, організації ритму, в рівновазі всіх компонентів.