Олег Мінько — український художник-нонконформіст, представник «герметичного» мистецтва. Він творив образи подвійного змісту, де через символи предметів та жести людини оповідав тему твору. У стилістиці його картин відчутний вплив давнього українського іконопису та європейських модерністів: Пікассо, Брака, де Кіріко. Твори Олега Мінька зберігаються у державних музеях України національного значення, а також у приватних колекціях в Україні та за кордоном.
У роботі «Гола правда» представлена метафора протиставлення Правди і Брехні. Брехня завжди красива і солодка. Ми ж встигаємо побачити тільки її обличчя — більше нас не цікавить. Вона міцно тримається за життя, наче прикручена шурупами. Правда завжди гола. Вона сипле колючками, викликає стид. Водночас вона недосяжна і граційна.
