Коли у 1970-х радянська влада активно почала закручувати гайки, займатися переслідуванням, ув’язненнями, багато митців звернулися до «герметичної мови», почали спілкуватися за допомогою прихованих символів. Не оминуло це й Опанаса Заливаху. Він зображує самого себе між двох волів — двох символів долі, залежних від обставин зовнішнього тиску. Картина сповнена солярних знаків, як символу фатуму — того, що неможливо змінити. Присутній тут годинник також вказує на швидкоплинність часу, тлінність життя.