Біля гробниць скіфських царів

Полотна Вудона Баклицького – шалена експресія барв, вільне трактування кольору та форм. Насичені теплі тони приваблюють своєю чуттєвістю, драматизмом. Тема руйнації й творення серед хаосу найбільше цікавить художника. Викривлені загостренні форми демонструють неприйняття реальності. Митець протиставляє їх чистому вільному кольору і неначе застерігає глядача від болючої буденності, спонукає його вийти за стандартизовані рамки, стати на шлях вільного самовираження.