Олег Мінько — український художник-нонконформіст та представник «герметичного» мистецтва. Творив образи подвійного змісту, де через символи предметів та жести людини оповідав тему твору. У стилістиці картин відчутний вплив давнього українського іконопису та європейських модерністів: Пабло Пікассо, Жоржа Брака, Джорджо де Кіріко. Твори Олега Мінька зберігаються у державних музеях України національного значення, а також у приватних колекціях в Україні та за кордоном. Художник мав персональні виставки в Лондоні, Гельсінкі, Брюсселі, Копенгагені, Вашингтоні, Вільнюсі.
Пізній період творчості Олега Мінька позначений експресіоністськими віяннями — митець більше не боявся творити, відверто висловлювати свої погляди, перестороги. У центрі роздумів Олега Мінька — людина, проблема її існування у світі. Він вільно апелює кольором, формами, композицією, ніби виплескує на полотно свої роздуми, переживання за майбутнє. Художник звертається до глядача, спонукає його мислити.