Євген Лисик – відомий львівський сценограф, який присвятив більшу частину свого життя дослідженню внутрішнього світу людини. Розмова художника про індивіда стосується двох категорій: поведінки людини в моменти тривоги і людської емпатії.
Твори художника – дзеркало, через яке ми дивимося і ставимо собі ряд запитань: “Ким я є? Чи залишилося в мені співчуття, чи я загнена обставинами істота? Який зміст мого призначення?”
Вугілля – матеріал, з яким працював художник, підсилює емоції. Воно надзвичайно чутливе до температур і рухів. Тому легкі штрихи на папері говорить про сконцентровану ніжність, з якою працював Є. Лисик.