Художня мова Опанаса Заливахи – проста, але водночас у ній закладений глибокий зміст та сенс. Художник уміло синтезує українські мистецькі традиції з індивідуальними підходами. Митець осмислює найважчі категорії: сутність людського життя, свободу, вічні пошуки істини, бунт проти системи. У своїх роботах він порушував питання примусового переселення людей, культурної експансії, геноциду українського народу.
Рятуючись від Голодомору 1932-1933 рр., сім’я О. Заливахи переїхала на Далекий Схід. У 1961 році художник повертається в Україну та оселяється в Івано-Франківську. Він починає досліджувати свою ідентичність і шукає відповідь на запитання “Хто я?” Художник звертається до слов’янської міфології та світоглядних підвалин давнього українського мистецтва, споглядає природу та її кольори.
