Олег Мінько — український художник-нонконформіст та представник «герметичного» мистецтва. Творив образи подвійного змісту, де через символи предметів та жести людини оповідав тему твору. У стилістиці картин відчутний вплив давнього українського іконопису та європейських модерністів: Пабло Пікассо, Жоржа Брака, Джорджо де Кіріко. Твори Олега Мінька зберігаються у державних музеях України національного значення, а також у приватних колекціях в Україні та за кордоном. Художник мав персональні виставки в Лондоні, Гельсінкі, Брюсселі, Копенгагені, Вашингтоні, Вільнюсі.
Кінь Олега Мінька — химерний, зморений, на високих струнких ногах, що от-от підкосяться, він видається лише трагічною примарою. Художник протиставляє червоного коня образу сучасної людини, яка постійно мусить підлаштовуватися під занадто швидкий темп життя, при цьому не втрачати своєї продуктивності, динамічності. Все до чого вона прагне — відшукати ідилію у цьому шаленому світі.