Ранні твори Романа Жука середини 1970-х рр відображають «експресію розтління». Він хотів докопатися до істини, розтинаючи живу плоть. Самобутній малярський стиль Романа Жука відрізняється перетворенням традиційних жанрів натюрморту в загадкові оповіді, що віддзеркалюють сюрреалізм Рене Магрітта і Макса Ернста. У роботі “Кури” митець іронізує над ницістю капіталістичного світу. Наміром художника було викрити швидкий темп споживацької культури та показати істину через брутальні сцени.
