Мандруючи Україною разом з мистецтвознавцем Григорієм Логвином та істориком Михайлом Брайчевським, Опанас Заливаха починає цікавитися міфологію, різноманітними повір’ями. Звертається митець і до популярного образу мавки — виконує його в стилістиці тотемної пластики. Опанас Заливаха трактує мавку як довговолосу красуню з квіткою на голові. Вона пильно вдивляється на глядача, ваблячи його, заманює піти за собою.
