«Втеча» втілює сюжет, який був знайомий та близький самому Опанасу Заливасі. У 1933 році його родина тікала зі свого рідного села від Голодомору на Далекий Схід, на чужу землю. Перед глядачем матір, яка ховає своє дитя під плащем. За спиною у них залишається село та тіні-спогади. У картині відчувається страх перед дійсністю, яка змушує тебе втікати з власної домівки, та страх перед невідомим майбутнім. Але позаду над криницею Заливаха залишає один невеликий символ — лелек у гнізді над криницею. Лелеки завжди повертаються до свого дому, і цим символом художник також маніфестує свою віру, що всі, кому прийшлося тікати, — повернуться.