19 січня у Центрі інтелектуального мистецтва «Меркурій», що у Львові, стартував виставковий проєкт «ЛИСИК», присвячений творчості художника-сценографа Євгена Лисика.
ПРО МИТЦЯ
Євген Лисик (1930—1991) — український художник-реформатор оперної сценографії. Працював із монументальним і станковим малярством, графікою.
Народився Євген Лисик у селі Шнирів, Бродівського району, Львівської області. Професійну освіту здобув у Львівському державному інституті декоративно-прикладного мистецтва (у 1958 році молодого художника тимчасово відрахували з інституту через звинувачення у формалізмі).
Упродовж 1961—1991 років працював у Львівському державному академічному театрі опери та балету імені Івана Франка (зараз — Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької). Від 1967 року був головним художником театру.
-
- Євген Лисик, Фото з відкритих джерел
Для Львівської опери створив сценографію до понад 40 вистав. Зокрема, до опер «Золотий обруч» Бориса Лятошинського, «Отелло» Джузеппе Верді, «Джоконда» Амількаре Понк’єллі, «Тангойзер» Ріхарда Ваґнера, «Есмеральда» Цезаря Пуньї та інших.
Загалом Євген Лисик створив сценографії до понад 80 вистав в Україні, Польщі, Туреччині, Македонії та інших країнах. Станкові роботи митця знаходяться у фондах національних музеїв і галерей України: Києва, Львова та інших міст, а сценічні полотна — у Львівській національній опері й театрах Анкари, Варшави, Скоп’є тощо.
За сценографію до опери «Золотий обруч» Бориса Лятошинського Євген Лисик отримав найвищу державну нагороду України — Національну премію імені Тараса Шевченка.
ПРО ВИСТАВКОВИЙ ПРОЄКТ «ЛИСИК»
Виставка «ЛИСИК» — це перший масштабний проєкт, присвячений творчості художника. Відвідувачі мають можливість побачити:
- інсталяції,
- макети до вистав,
- фотографії,
- ескізи костюмів і сценографій,
- ескізи костюмів, які художник виконав у співавторстві з дружиною Оксаною Зінченко-Лисик (експонуються вперше),
- відеоісторії — спогади родини, друзів та учнів про художника.
-
- Фрагмент експозиції проєкту «ЛИСИК»
«Родзинка» проєкту — 20-метрові сценічні завіси, які раніше можна було побачити лише здалеку в театрі. Для експонування їх надала Львівська національна опера.
-
- Відкриття виставкового проєкту «ЛИСИК»
«Коли розпочалася робота з експозицією, одразу виникла ідея розмістити бодай фрагмент справжньої декорації так, щоб глядач мав змогу підійти до полотна на ту відстань, з якої її створювали художники. Так, щоб зображення охопило все поле зору і розчинило глядача у вигаданій реальності Євгена Лисика. Поряд із фрагментом декорації заекспоновані фотографії інших “задників” цієї ж вистави. Задум у тому, щоб глядач зміг краще уявити загальний обсяг праці над однією виставою», — пояснює Микола Молчан, автор проєкту, співкуратор.
-
- Микола Молчан, автор виставкового проєкту «ЛИСИК»
Проєкт розмістили на двох виставкових поверхах центру «Меркурій». Простір розділили на кілька частин, кожна з яких розкриває різні аспекти творчості Євгена Лисика.
«Проєкт у ЦІММі — перша масштабна виставка, яка широко презентує творчість Євгена Лисика суто як художника театру. Величезний матеріал дає можливість зіставляти і порівнювати, охопити зорово творчий шлях художника як сценографа…», — розповідає Анна Лисик, донька художника, співкураторка виставкового проєкту.
-
- Фрагмент сценічної завіси до балету «Ромео і Джульєтта»
«Доробок Євгена Лисика від середини 60-х років минулого століття до передчасної смерті 1991-го року налічує близько ста сценічно-художніх образів балетних та оперних вистав, а ще численні панно, малюнки, ескізи, картини, макети. Десятки тисяч розписаних художником квадратних метрів театральних горизонтів… Багато вистав, оформлених Лисиком, стали мистецькими подіями в житті театру й сценографічного мистецтва загалом», — додає Василь Вовкун, генеральний директор — художній керівник Львівської національної опери.
-
- Гості на відкритті виставкового проєкту «ЛИСИК»
Виставковий проєкт «ЛИСИК» триватиме до 9 березня 2024 року. Адреса — Львів, пл. Міцкевича, 10.
Під час виставки запланована супровідна програма подій, з якою можна ознайомитися в соціальних мережах центру «Меркурій» (@cia.mercury).
