Напередодні, 9 листопада, у центрі інтелектуального мистецтва «Меркурій» показали роботи Влодка Олещука на виставковому проєкті «MOOD». Під час його відкриття митець виконав перформанс, у якому поєдналися колір та музика.
Детальніше про виставку — у матеріалі журналістки ІА Дивись. іnfo.
Як час сприймається через колір
У день відкриття виставкового проєкту «MOOD» художник Влодко Поліщук створив перформанс «Перцепція часу». Він зобразив власне сприйняття часу за допомогою різних кольорів.
«”Перцепція часу” — це про те, як митець відчуває сьогодення, але я думаю це буде цікаво переглянути й кожному. Тут використані різні живописні прийоми: колір, фактура, музика, тексти, які мене надихнули», — пояснив митець.
Перформанс супроводжувався музикою та текстами. Зокрема, співачка Уляна Горбачевська виконувала давні українські пісні, актор Марко Свіжинський декламував тексти з лінії фронту, а Воло Бедзвін (віолончель) та Джон (гітара) грали на музичних інструментах мелодії. На композиції звучали тексти Галини Крук, Анастасії Веніславської, Олександри Сорокопуд.
«Ця подія дасть нам можливість почути як час виглядає у кольорі, як ритми нашого життя переходять у формат малярський. Для того щоб відчути час, мусять бути координати, координати мають бути позачасові. Такими позачасовими координатами і є наш епос. Тому тут звучать давня музика та співи», — зазначив куратор виставки, артдиректор ЦІММу Богдан Мисюга.
Переглянути перформанс «Перцепція часу» зможуть відвідувачі й опісля. Адже його у форматі відео відтворюватимуть протягом показу виставки.
Звуки, слова та емоції в різних барвах
На виставці є різні твори митця – абстракції, сююреалістичні композиції, палімпсести та мальована поезія. Також тут можна побачити відеопроєкції перформативного малярства Влодка Олещука, які він створив під час та для театрально-музичних подій.
«Безумовно, це все суб’єктивне. Це наче «розбірки із самим собою». Моя абстракція має або прихований, або явний гештальт. Я просто розказую про себе. Безумовно, я маю певні алгоритми, які напрацював. Інакше це б перетворилося на просто виливання фарби», — розповідає Влодко Олещук.
«Уся виставка побудована за тією логікою як Влодко Олещук йде до фінішної форми, яка має свою еволюцію. Один з його вчителів — Тарас Драган, який вчив Влодка Олещука малювати музику. Будучи сам з музичного середовища, він казав як співвідносяться тони музики, як вони переходять у кольорові тони. Карло Звіринський, інший його наставник, вчив його як з навколишнього середовища зображувати знаки», — підкреслює Богдан Мисюга.
Куратор додає, що поряд з роботами Влодка Олещука є світлини з його середовища, а також —абстракції з 3D натюрмортами. Особливим пластом творчості митця є мальована поезія, де можна прослідкувати як тексти Богдана-Ігоря Антонича та Михайля Семенка переходять у барви.
Окремою частиною виставки є проєкт «Щоденник-кардіограма». Його ідея виникла після низки майстеркласів з арттерапії, які проводив Влодко Олещук з дітьми з порушеннями психічного розвитку. Після занять протягом року він фіксував власний емоційний стан. Так, на виставці можна переглянути своєрідний живописний щоденник митця.
«Я був глибоко вражений їхньою щирістю і безпосередністю, а також відкритістю до співпраці. Я помітив що за роботами дітей можна було описувати їхній індивідуальний характер. Фактично, вони намалювали свої внутрішні автопортрети. Я дійшов висновку, що мені дуже потрібно поглянути на себе збоку, через призму своєї творчості так, як я побачив цих дітей. Завдання виявилась непростим, бо залученість у власному, суб’єктивному процесі унеможливлює це», — ділиться автор.
Виставка «MOOD» триватиме до 1 грудня.
Про Влодка Олещука: факти з біографії
Влодко Олещук — український художник, який працює в галузі перформативного малярства та театральній відеосценографії. У своїх медійних проєктах синтезує малярство, відеоарт, фото, музику та тексти.
Народився 1972 року в Тернополі. Закінчив Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва імені Івана Труша (1991 рр.) та Львівську академію мистецтв (1997 р.).
Серед його вчителів були Карло Звіринський, Тарас Драган, Дмитро Крвавич.
Автор малярського перформансу в музично-театральному проєкті режисерки Уляни Горбачевської «Антонич удома» 2014 року у співпраці з Юрієм Андруховичем. Працював художником-сценографом і автором малярського перформансу для опери-міфу «Ukraine – Terra Incognita» 2021 року режисерки Уляни Горбачевської.
У 2019 році в межах фестивалю «Дідова хатчина» створив інсталяцію «Музика лісу» за участю проєктів «Лемковина Лем» і «ДахаБраха». У межах проєкту «Ковчег» 2023 року створив відеомалярський супровід до співаної поезії Сергія Жадана з вокальним виконанням Horbachevska-Septet.
Авторка: Ольга Бомко